She, 47 - 17 августа 2014 02:57

Про Любов
.. майже нiхто з тих, хто жив i живе, крiм хiба що самих чистих i свiтлих душею не знае, як воно- любити все и всiх.. Все, що е i жие, що було i буде, говорливе i нiме, прекрасне й огидне, ближнього свого i дальнього, себе i ворога, всесильних i безпорадних, великих i малих, своiх та чужих..
Нiхто не е бездоганним - душа також вчиться. Вчиться захоплюватись, цiкавитись, милуватись, вiдчувати чужий бiль, сприймати з повагою чужу "iншiсть", в кiнцi кiнцiв - любити. Iншого як себе.
I то е мабудь единий природний шлях - почати з себе i свого мiкровсесвiту - родини, природи...
Людина, що щойно видiлила себе з тваринного царства, весь час усвiдомлюе i пiзнае себе, базуючись на категорii свiй - чужий. Спочатку чужi - то весь свiт, окрiм батькiв, племенi, роду, народу... Душа розширюе обрii "своiх" неквапливо й поступово.. життя за життям.. кожна в своему темпi i в свiй час, дууже потроху помiчаючи не тiльки вiдмiнностi мiж людьми, але й те, що е у всiх спiльного - незважаючи на колiр шкiри або прапора..
Наш час i ситуацiя в краiнi дала досить тем для роздумiв. I з цiеi точки зору цiлком зрозумiло, що, наприклад, нацiоналiзм як усвiдомлення себе частиной певного етносу з усiма його особливостями - штука на певному етапi формування суспiльства цiлком природня i здорова... як i те, що час моноетносiв давно минув i неминуча глобалiзацiя тiльки пiдштовхуе до розширення категорii "свiй" i збагачення скарбницi духовного досвiду через цiкавiсть, повагу i пiзнання iнших - людей, культур, свiтiв, краiн...
Полюбити означае вiдчути на якусь мить, що "iнших" - нема.. Все живе i "неживе", все високоорганiзване i одноклiтинне, все, що кожноi мiлiсекунди торжествуе i страждае, народжуе, народжуеться, живе i вмирае на обох пiвкулях землi, або й в "свiтовому масштабi", все, що було, е й буде - то i е ти. а "iнших" - нема. Тим бiльше - "чужих"..
... скiльки потрiбно кожнiй окремiй душi, щоб це усвiдомити - невiдомо. Всесвiт нiкуди не поспiшае..
(c)Alena Elena

• 
• 
•